П`ятниця, 29 Березня 2024, 03:47 Головна | Реєстрація | Вхід

Меню сайту

Календар новин

«  Березень 2024  »
ПнВтСрЧтПтСбНд
    123
45678910
11121314151617
18192021222324
25262728293031

Форма входу

Вітаю Вас Гість!

Пошук

Статистика


Онлайн всього: 1
Гостей: 1
Користувачів: 0
Ми звершуємо
МИ ЗВЕРШУЄМО:
 
І. Церковне богослужіння 

Церковне богослужіння місцевої церкви Богові - це зібрання членів місцевої церкви та всіх, хто бажає, в ім'я Ісуса Христа для спільних молитов, навчання, вивчення та проповіді Слова Божого, прославлення Бога в піснях та виконання заповідей Господніх: "...скличте зібрання! Зберіте народ, оголосіть святі збори..." (Йоіл.2:15-16), "І збирались у церкві вони... і навчали багато народу..." (Дії 11:26), "Коли сходитесь ви, то кожен з вас псалом має, має науку, має мову, об'явлення має, має вияснення - нехай буде все це на збудування" (1Кор.14:26), "Бо де двоє чи троє в ім'я Моє зібрані - там Я серед них" (Мт.18:26), див. також Пс.39:11, 1Кор.11:18, Євр.10:25, Як.2:2:

а) церковні богослужіння прийнято проводити у дні, в які згадуються такі євангельські події:

- неділя: (воскресіння Ісуса Христа) "А дня першого в тижні, як учні зібралися..." (Дії 20:7); див. також Лк. 24:1-7, Об.1:10, 1Кор.16:1-2;

- Благовіщення: "А ангел промовив до неї: "Не бійся, Маріє, - бо в Бога благодать ти знайшла ! І ось ти в утробі зачнеш, і Сина породиш, і даси Йому Ймення Ісус" (Лк. 1:26-39);

- Різдво Ісуса Христа: "І породила вона свого Первістка Сина..." (Лк.2:6-7);

- Новий рік: "...завжди на ньому очі Господа, Бога твого, від початку року, аж до кінця року" (5М.11:12), див. також Лк.2:21;

- Стрітення Семеном Ісуса Христа: "Ото був в Єрусалимі один чоловік, йому ймення Семен... і Дух у храм припровадив його... тоді взяв він на руки Його..." (Лк.2:22-34);

- Хрещення Ісуса Христа: "Охрестившись, Ісус зараз вийшов з води" (Мт.3:13-17);

- Преображення Господнє: "Він перед ними преобразився: обличчя Його, як те сонце, засяяло, а одежа Його стала біла, як світло" (Мт. 17:1-7);

- Славний в'їзд Ісуса Христа в Єрусалим: "Благословенний Цар, що йде у Господнє Ім'я! Мир на небесах і слава на висоті!" (Лк. 19:29-44);

- Смерть та Воскресіння Ісуса Христа: див. Мт.26-28, 

- Вознесіння Ісуса Христа: "І прорікши оце, як дивились вони, Він угору возноситись став, а хмара забрала Його з-перед їхніх очей..." (Дії. 1:9);

- Зішестя Святого Духа: "Коли ж почався день П'ятидесятниці... Усі ж вони сповнились Духом Святим і почали говорити іншими мовами, як їм Дух промовляти давав" (Дії 2);

- День подяки (визначений церквою день після збору врожаю): "Подяку складайте за все, бо така воля Божа про вас у Христі Ісусі" (1Сол.5:18); 

б) в інші дні за рішенням членів церкви: див. Еф.5:20, Кол.3:17; 

в) порядок церковного богослужіння визначає місцева церква.
 

ІІ. Молитва

1. Особиста та спільна молитва

Молитва - це щире звертання до Бога з подякою та проханнями: "Ні про що не турбуйтесь, а в усьому нехай виявляються Богові ваші бажання молитвою й проханням з подякою" (Фил.4,6), див. також 1Тим.2:1-2:

а) молитва може звершуватись в будь-якому місці і положенні тіла, залежно від обставин: "А Він Сам, відійшовши від них, як докинути каменем, на коліна припав та й молився" (Лк.22:41), "...а їхні ноги забив у колоди. А північної пори Павло й Сила молилися..." (Дії16:24-25), "молився Йона до Господа, Бога свого, з утроби тієї риби..." (Йона2:2), "Ісус скрикнув голосом гучним та й вимовив: "Елої, Елої, - лама савахтані..." (Мр.15:34), див. також Дії 20:36;

б) на церковному богослужінні загальні молитви потрібно звершувати на колінах або стоячи; 

в) молитися потрібно до Бога-Отця в ім'я Ісуса Христа: "...Чого тільки попросите ви від Отця в Моє Ймення, - Він дасть вам" (Ів.16:23), див. також Еф. 5:20;

г) молитися можна

- наодинці: "Петро вийшов на горницю, щоб помолитися..." (Дії 10:9),

- спільно: "Вони... однодушна свій голос до Бога піднесли" (Дії 4:24);

ґ) молитись можна розумом і духом, наповнюючись Духом Святим: "...Буду молитися духом і буду молитися й розумом, співатиму духом і співатиму й розумом" (1Кор.14:15), "А ви, улюблені, будуйте себе найсвятішою вашою вірою, моліться Духом Святим" (Юда1:20);

д) молитися духом треба постійно:"...кожного часу моліться духом..." (Еф.6:18), див. також Ів.4:22-24;

е) Господня молитва "Отче наш" спільно промовляється на початку або в кінці церковного богослужіння відповідно до рішення церкви: див. Мт.6:9-13.

2. Молитва над дитиною

Молитва над дитиною - це принесення дитини перед Господнє лице з подякою за неї і проханням її благословити:

а) молитва над дітьми звершується в присутності батьків - в будь-який зручний для церкви та родини час: "А коли за Законом Мойсея - минулися дні їхнього очищення, то до Єрусалиму принесли Його, щоб поставити Його перед Господом..." (Лк.2:22-24), див. також 18:15-17;

б) молячись за дитину, священнослужитель бере її на руки або кладе руки на неї: "Тоді взяв він на руки Його, хвалу Богу віддав..." (Лк.2:28), "Він їх пригорнув, і поблагословив, на них руки поклавши" (Мр.10:16);

в) батькам даються настанови про виховання відповідно до Слова Божого: "А батьки, - не дратуйте дітей своїх, а виховуйте їх в напоминанні й остереженні Божому" (Еф.6:4);

г) батьки дітей, над якими молилися, обіцяють виховувати їх за Словом Божим.

3. Молитва за недужого з оливопомазанням

Молитва за недужого з оливопомазанням звершується в такому порядку:

а) сповідь недужого: "Отже, признавайтесь один перед одним у своїх прогріхах, і моліться один за одного, щоб вам уздоровитись" (Як. 5:16);

б) зміцнення недужого у вірі, наставляючи Словом Божим: "молитва віри оздоровить недужого..." (Як.5:15);

в) власне молитва за недужого, під час якої священнослужитель помазує оливою чоло хворого: "І над ним хай помоляться, намастивши його оливою в Господнє Ім'я" (Як.5:14);

г) молитва за недужого з покладанням на нього рук: "Тих, хто увірує, супроводити будуть ознаки такі: у Ім'я Моє демонів будуть вигонити.., кластимуть руки на хворих, - і добре їм буде!" (Мр.16:17-18).
 

ІІІ. Піст

Це вияв смирення перед Богом, що супроводжується добровільним утриманням від їжі та подружніх стосунків : "Сорок днів... Він нічого не їв" (Лк.4:2), див. також 1Кор.7:5;

а) до посту потрібне щиро готуватися: "...розв'язати кайдани безбожності, пута ярма розв'язати й пустити на волю утиснених і всяке ярмо розірвати" (Іс.58:3-7);

б) постити потрібно з конкретною метою: "Змилуйся, Господи, над народом Своїм і не видай на ганьбу спадку Свого..." (Иоіл 2:15-17);

в) під час посту потрібно читати Боже Слово, молитися та чинити діла милосердя: "А Корнилій сказав: "Четвертого дня аж до цієї години я постив, а о дев'ятій годині молився я в домі своїм" (Дії 10:30), див. також Йоіл1:14, Єр.36:9-10;

г) постити можна самому, окремою групою, всією церквою або об'єднанням церков: "Удова років вісімдесяти й чотирьох, що не відлучалася від храму, служачи Богові вдень і вночі постами й молитвами" (Лк.2:37), "А в Антіохії, у тамошній Церкві, були ці пророки та вчителі... Як служили ж вони Господові ти постили..." (Дії13:1-2);

ґ) піст не повинен мати демонстративного характеру: "А як постите, то не будьте сумні, як оті лицеміри... щоб бачили люди..." (Мт.6:16-18).
 

ІV. Сповідь

Це добровільне визнання своїх гріхів перед Богом, що супроводжується щирим покаянням: "Я відкрив Тобі гріх свій і не сховав був провини своєї. Я сказав був: "Признаюся в проступках своїх перед Господом!" і провину мого гріха Ти простив" (Пс.31:5):

а) сповідатися потрібно перед Богом в ім'я Ісуса Христа: "А коли хто згрішить, то маємо Заступника перед Отцем, - Ісуса Христа Праведного" (1 Ів.2:1), див. також Ів.16:23; 

б) сповідатися потрібно: 

- тим, хто увірував і кається у своїх гріхах: "І багато хто з тих, що ввірували, приходили, визначаючи та відкриваючи вчинки свої" (Дії19:18), див. також Мт.3:6;

- членам церкви, котрі згрішили: "Коли ми свої гріхи визнаємо, то Він вірний та праведний, щоб гріхи наші простити та очистити нас від неправди всілякої" (1 Ів.1:9), див. також Як. 5:15-16;

в) в окремих випадках потрібно сповідатися в присутності служителя місцевої церкви, який вислуховує, наставляє і звершує спільну молитву: "отже, призначайтесь один перед одним у своїх прогріхах і моліться один за одного, щоб вам оздоровитись" (Як. 5:15-16), див. також 1 Ів.5:16, 1 Сам. 12:23;

г) коли гріх зроблено проти якоїсь людини, то сповідати його потрібно в її присутності: "Тому, коли принесеш ти до жертовника свого дара, та тут згадаєш, що брат твій щось має на тебе, - залиши отут дара свого перед жертовником і піди примирися перше з братом своїм, - і тоді повертайся, і принось свого дара" (Мт.5:23-25);

ґ) служителі церкви зобов'язані зберігати таємницю сповіді: "Такі, що мають таємницю віри при чистім сумлінні" (1Тим.3:9), див. також 3 М.19:16;
 

V. Заповіді Христа для Церкви

1. Водне хрещення

Це заповідь Ісуса Христа, виконання правди Божої, обітниця служити Богові, подоба смерті та воскресіння: "Тож ідіть і навчіть всі народи, хрестячи їх в ім'я Отця, і Сина, і Святого Духа!" (Мт.28:19), див. також Мр.16:16, "...бо так годиться нам виповнити усю правду" (Мт.3:13-16), "Того образ хрещення - не тілесної нечистоти позбуття, але обітниця Богові доброго сумління..." (1Пет.3:21), "Отож, ми поховані з Ним хрещенням у смерть, щоб, як воскрес Христос із мертвих славою Отця, так щоб і ми стали ходити в обновленні життя" (Рим. 6:2-5);

а) водне хрещення, згідно заповіді Ісуса Христа, звершується:

- в ім'я Отця, і Сина, і Святого Духа "Тож ідіть і навчіть всі народи, хрестячи їх в ім'я Отця, і Сина, і Святого Духа" (Мт. 28:19),

- повним зануренням у воду: "І обидва Пилип та скопець - увійшли до води і охрестив він його" (Дії 8:38), див. також Ів. 3:23;

б) щоб прийняти водне хрещення, потрібно:

- увірувати: "Хто увірує й охреститься, - буде спасенний, а хто не увірує, - засуджений буде" (Мр.16:16), див. також Мр.1:15,

- покаятися: "Покайтеся, і нехай же охреститься кожен із вас у Ім'я Ісуса Христа на відпущення ваших гріхів" (Дії 2:38), див. також Мр.1:15,

- бути в свідомому віці: "Та коли йняли віри Пилипові, що благовістив про Боже Царство й Ім'я Ісуса Христа, чоловіки й жінки охрестилися" (Дії 8:12), див. також 1Пет.3:21;

в) прийнявши водне хрещення, людина стає членом місцевої церкви: "Отож ті, хто прийняв його слово, охристилися. І пристало до них того дня душ тисяч зо три!" (Дії 2:41).

2. Спомин смерті Ісуса Христа

Це заповідь Ісуса Христа для Церкви: "Це чиніть на спомин про Мене!" (Лк. 22:19), див. також Мт.26:26-28, 1Кор.1:23-26:

а) спомин смерті Ісуса Христа сповіщає та нагадує про смерть Господа Ісуса Христа "...це робіть, коли тільки будете пити на спомин про Мене! БО кожного разу, як будете їсти цей хліб та чашу цю пити, - смерті Господню звіщаєте, аж доки Він прийде" (1 Кор. 11:25-26);

б) спомин смерті Ісуса Христа символізує єдність християн з Ісусом Христом та один з одним: "Чаша благословення, яку благословляємо, - чи не спільнота то крові Христової? Хліб який ломимо, чи не спільнота він тіла Христового? Тому, ще один хліб, тіло одне - нас багато, бо ми всі спільники хлібе одного" (1 Кор. 10:16-17);

в) хліб та виноградне вино або виноградний сік символізують тіло та кров Ісуса Христа: "...Прийміть, споживайте, це - тіло Моє... Пийте з неї всі, бо це - кров Моя..." (Мт.26:26-28), див. також 1 Кор. 11:24-25; 

г) брати участь у Вечері Господній мають право члени Церкви Христової, котрі перебувають у мирі і святості: "І перебували в науці апостольській, та в спільноті братерській, і в ламанні хліба, та в молитвах" (Дії 2:42), див. також 1 Кор. 11:28-30; 

ґ) за згодою місцевої церкви Вечеря Господня може поєднуватися з омиванням ніг: "Нехай кожен за власною думкою тримається свого переконання" (Рим.14:5), див. також Ів.13:1-15, 1 Кор. 11:23-27.

3. Шлюб 

Це установлене Богом поєднання двох людей протилежної статі для утворення сім'ї: "І поблагословив їх Бог, і сказав Бог до них: "Плодіться і розмножуйтеся, і наповнюйте землю..." (Бут.1:27-28), "Покине тому чоловік свого батька та матір свою та й пристане до жінки своєї, - і стануть вони одним тілом" (Бут.2:24):

а) про шлюб як Божий закон говорить Ісус Христос та апостоли: "А Він (Ісус - ред.) відповів і сказав: "...Той, Хто створив споконвіку людей, "створив їх чоловіком і жінкою. І сказав: "Покине тому чоловік батька й матір..." (Мт.19:4-6), див. також 1 Кор.7:2, Євр.13:4;

б) віруюча людина може брати шлюб тільки з віруючою людиною: "...за кого хоче, аби тільки в Господі" (Кор. 7:39);

в) на шлюб благословляє Церква молитвою, що супроводиться настановами священнослужителя зі Слова Божого: "Дружини, слухайтеся чоловіків своїх, як лицює то в Господі! Чоловіки, любіть дружин своїх і не будьте суворі до них!" (Кол.3:18-19), див. також Еф.5:22-31;

г) шлюб потрібно оформити відповідно до державних законів: "Отож, коріться кожному людському творінню ради Господа..." (1Пет.2:13-14);

ґ) шлюб не можна розривати: "Тож, що Бог спарував, - людина нехай не розлучує!" (Мт.19:6-9), див. також 1Кор.7:10;

д) вдівець або вдова можуть знову взяти шлюб, але тільки з кимось із віруючих: "Дружина законом прив'язана, поки живе чоловік її; коли ж чоловік її вмре, вона вільна виходити заміж, за кого захоче, аби тільки в Господі" (1 Кор. 7:39);

е) діти в сім'ї - дорогоцінний Божий дар: "Діти - спадщина Господня, плід утроби - нагорода!" (Пс.126:3);

є) батьки відповідають за народження дітей і їхнє виховання в євангельському дусі, в любові до Бога, до людей, до праці: "І сказав Бог до них: "Плодіться і розмножуйтеся..." (Бут. 1:28), "Батьки, не дратуйте дітей своїх, а виховуйте їх в напоминанні й остереженні Божому!" (Еф. 6:4).

Copyright MyCorp © 2024 | Конструктор сайтів - uCoz