" Відродження "

Церковне богослужіння місцевої церкви Богові - це зібрання членів місцевої церкви та всіх, хто бажає, в ім'я Ісуса Христа для спільних молитов, навчання, вивчення та проповіді Слова Божого, прославлення Бога в піснях та виконання заповідей Господніх: "...скличте зібрання! Зберіте народ, оголосіть святі збори..." (Йоіл.2:15-16), "І збирались у церкві вони... і навчали багато народу..." (Дії 11:26), "Коли сходитесь ви, то кожен з вас псалом має, має науку, має мову, об'явлення має, має вияснення - нехай буде все це на збудування" (1Кор.14:26), "Бо де двоє чи троє в ім'я Моє зібрані - там Я серед них" (Мт.18:26), див. також Пс.39:11, 1Кор.11:18, Євр.10:25, Як.2:2:

а) церковні богослужіння прийнято проводити у дні, в які згадуються такі євангельські події:

- неділя: (воскресіння Ісуса Христа) "А дня першого в тижні, як учні зібралися..." (Дії 20:7); див. також Лк. 24:1-7, Об.1:10, 1Кор.16:1-2;

- Благовіщення: "А ангел промовив до неї: "Не бійся, Маріє, - бо в Бога благодать ти знайшла ! І ось ти в утробі зачнеш, і Сина породиш, і даси Йому Ймення Ісус" (Лк. 1:26-39);

- Різдво Ісуса Христа: "І породила вона свого Первістка Сина..." (Лк.2:6-7);

- Новий рік: "...завжди на ньому очі Господа, Бога твого, від початку року, аж до кінця року" (5М.11:12), див. також Лк.2:21;

- Стрітення Семеном Ісуса Христа: "Ото був в Єрусалимі один чоловік, йому ймення Семен... і Дух у храм припровадив його... тоді взяв він на руки Його..." (Лк.2:22-34);

- Хрещення Ісуса Христа: "Охрестившись, Ісус зараз вийшов з води" (Мт.3:13-17);

- Преображення Господнє: "Він перед ними преобразився: обличчя Його, як те сонце, засяяло, а одежа Його стала біла, як світло" (Мт. 17:1-7);

- Славний в'їзд Ісуса Христа в Єрусалим: "Благословенний Цар, що йде у Господнє Ім'я! Мир на небесах і слава на висоті!" (Лк. 19:29-44);

- Смерть та Воскресіння Ісуса Христа: див. Мт.26-28, 

- Вознесіння Ісуса Христа: "І прорікши оце, як дивились вони, Він угору возноситись став, а хмара забрала Його з-перед їхніх очей..." (Дії. 1:9);

- Зішестя Святого Духа: "Коли ж почався день П'ятидесятниці... Усі ж вони сповнились Духом Святим і почали говорити іншими мовами, як їм Дух промовляти давав" (Дії 2);

- День подяки (визначений церквою день після збору врожаю): "Подяку складайте за все, бо така воля Божа про вас у Христі Ісусі" (1Сол.5:18); 

б) в інші дні за рішенням членів церкви: див. Еф.5:20, Кол.3:17; 

ІІ. Молитва

1. Особиста та спільна молитва

Молитва - це щире звертання до Бога з подякою та проханнями: "Ні про що не турбуйтесь, а в усьому нехай виявляються Богові ваші бажання молитвою й проханням з подякою" (Фил.4,6), див. також 1Тим.2:1-2:

а) молитва може звершуватись в будь-якому місці і положенні тіла, залежно від обставин: "А Він Сам, відійшовши від них, як докинути каменем, на коліна припав та й молився" (Лк.22:41), "...а їхні ноги забив у колоди. А північної пори Павло й Сила молилися..." (Дії16:24-25), "молився Йона до Господа, Бога свого, з утроби тієї риби..." (Йона2:2), "Ісус скрикнув голосом гучним та й вимовив: "Елої, Елої, - лама савахтані..." (Мр.15:34), див. також Дії 20:36;

б) на церковному богослужінні загальні молитви потрібно звершувати на колінах або стоячи; 

в) молитися потрібно до Бога-Отця в ім'я Ісуса Христа: "...Чого тільки попросите ви від Отця в Моє Ймення, - Він дасть вам" (Ів.16:23), див. також Еф. 5:20;

г) молитися можна

- наодинці: "Петро вийшов на горницю, щоб помолитися..." (Дії 10:9),

- спільно: "Вони... однодушна свій голос до Бога піднесли" (Дії 4:24);

ґ) молитись можна розумом і духом, наповнюючись Духом Святим: "...Буду молитися духом і буду молитися й розумом, співатиму духом і співатиму й розумом" (1Кор.14:15), "А ви, улюблені, будуйте себе найсвятішою вашою вірою, моліться Духом Святим" (Юда1:20);

д) молитися духом треба постійно:"...кожного часу моліться духом..." (Еф.6:18), див. також Ів.4:22-24;

е) Господня молитва "Отче наш" спільно промовляється на початку або в кінці церковного богослужіння відповідно до рішення церкви: див. Мт.6:9-13.

2. Молитва над дитиною

Молитва над дитиною - це принесення дитини перед Господнє лице з подякою за неї і проханням її благословити:

а) молитва над дітьми звершується в присутності батьків - в будь-який зручний для церкви та родини час: "А коли за Законом Мойсея - минулися дні їхнього очищення, то до Єрусалиму принесли Його, щоб поставити Його перед Господом..." (Лк.2:22-24), див. також 18:15-17;

б) молячись за дитину, священнослужитель бере її на руки або кладе руки на неї: "Тоді взяв він на руки Його, хвалу Богу віддав..." (Лк.2:28), "Він їх пригорнув, і поблагословив, на них руки поклавши" (Мр.10:16);

в) батькам даються настанови про виховання відповідно до Слова Божого: "А батьки, - не дратуйте дітей своїх, а виховуйте їх в напоминанні й остереженні Божому" (Еф.6:4);

г) батьки дітей, над якими молилися, обіцяють виховувати їх за Словом Божим.

3. Молитва за недужого з оливопомазанням

Молитва за недужого з оливопомазанням звершується в такому порядку:

а) сповідь недужого: "Отже, признавайтесь один перед одним у своїх прогріхах, і моліться один за одного, щоб вам уздоровитись" (Як. 5:16);

б) зміцнення недужого у вірі, наставляючи Словом Божим: "молитва віри оздоровить недужого..." (Як.5:15);

в) власне молитва за недужого, під час якої священнослужитель помазує оливою чоло хворого: "І над ним хай помоляться, намастивши його оливою в Господнє Ім'я" (Як.5:14);

ІІІ. Піст

Це вияв смирення перед Богом, що супроводжується добровільним утриманням від їжі та подружніх стосунків : "Сорок днів... Він нічого не їв" (Лк.4:2), див. також 1Кор.7:5;

а) до посту потрібне щиро готуватися: "...розв'язати кайдани безбожності, пута ярма розв'язати й пустити на волю утиснених і всяке ярмо розірвати" (Іс.58:3-7);

б) постити потрібно з конкретною метою: "Змилуйся, Господи, над народом Своїм і не видай на ганьбу спадку Свого..." (Иоіл 2:15-17);

в) під час посту потрібно читати Боже Слово, молитися та чинити діла милосердя: "А Корнилій сказав: "Четвертого дня аж до цієї години я постив, а о дев'ятій годині молився я в домі своїм" (Дії 10:30), див. також Йоіл1:14, Єр.36:9-10;

г) постити можна самому, окремою групою, всією церквою або об'єднанням церков: "Удова років вісімдесяти й чотирьох, що не відлучалася від храму, служачи Богові вдень і вночі постами й молитвами" (Лк.2:37), "А в Антіохії, у тамошній Церкві, були ці пророки та вчителі... Як служили ж вони Господові ти постили..." (Дії13:1-2);

ІV. Сповідь

Це добровільне визнання своїх гріхів перед Богом, що супроводжується щирим покаянням: "Я відкрив Тобі гріх свій і не сховав був провини своєї. Я сказав був: "Признаюся в проступках своїх перед Господом!" і провину мого гріха Ти простив" (Пс.31:5):

а) сповідатися потрібно перед Богом в ім'я Ісуса Христа: "А коли хто згрішить, то маємо Заступника перед Отцем, - Ісуса Христа Праведного" (1 Ів.2:1), див. також Ів.16:23; 

б) сповідатися потрібно: 

- тим, хто увірував і кається у своїх гріхах: "І багато хто з тих, що ввірували, приходили, визначаючи та відкриваючи вчинки свої" (Дії19:18), див. також Мт.3:6;

- членам церкви, котрі згрішили: "Коли ми свої гріхи визнаємо, то Він вірний та праведний, щоб гріхи наші простити та очистити нас від неправди всілякої" (1 Ів.1:9), див. також Як. 5:15-16;

в) в окремих випадках потрібно сповідатися в присутності служителя місцевої церкви, який вислуховує, наставляє і звершує спільну молитву: "отже, призначайтесь один перед одним у своїх прогріхах і моліться один за одного, щоб вам оздоровитись" (Як. 5:15-16), див. також 1 Ів.5:16, 1 Сам. 12:23;

г) коли гріх зроблено проти якоїсь людини, то сповідати його потрібно в її присутності: "Тому, коли принесеш ти до жертовника свого дара, та тут згадаєш, що брат твій щось має на тебе, - залиши отут дара свого перед жертовником і піди примирися перше з братом своїм, - і тоді повертайся, і принось свого дара" (Мт.5:23-25);